горбань
ГОРБА́НЬ, я́, ч.
Горбата людина.
Злегка коливаючись при ході, горбань підступив до вікна, де було ще світло, й почав розсвічувати олійну лампу (Н. Королева);
Горбань у чорному пальті і чорній крислатій шляпі сумно дивився на неї [Жаннет] і хлопчика (О. Іваненко);
Був у того куркуленка ще один брат – горбань (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)