1. Словник української мови у 20 томах

горбань

ГОРБА́НЬ, я́, ч.

Горбата людина.

Злегка коливаючись при ході, горбань підступив до вікна, де було ще світло, й почав розсвічувати олійну лампу (Н. Королева);

Горбань у чорному пальті і чорній крислатій шляпі сумно дивився на неї [Жаннет] і хлопчика (О. Іваненко);

Був у того куркуленка ще один брат – горбань (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбань — -я, ч. Горбата людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Горбань — Го́рбань прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. горбань — ГОРБА́НЬ (горбата людина), ГОРБА́ТИЙ, ГОРБА́Ч розм., ГОРБУ́Н розм. — Був у того куркуленка ще один брат — горбань (Григорій Тютюнник); — Один горбатий мириться зі своїм горбом, другий страждає через нього, третій починає ненавидіти все людство, але... Словник синонімів української мови
  4. горбань — Горба́нь, -ня́, -не́ві, -не́м; -бані́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. горбань — ГОРБА́НЬ, я́, ч. Горбата людина. Жаннет зупинилась. Горбань у чорному пальті і чорній крислатій шляпі сумно дивився на неї і хлопчика (Ів., Таємниця, 1959, 134). Словник української мови в 11 томах
  6. горбань — Горбань, -ня м. Горбунъ. Словник української мови Грінченка