горбастий
ГОРБА́СТИЙ, а, е.
1. Вкритий горбами (у 1 знач.); нерівний.
Потроху степ ставав хвилястий, наче з-під землі випинали горбасті спини передісторичних ящурів з рідкою шпичастою вовною кущиків (З. Тулуб);
Горбастий краєвид нагадував застигле море: зеленими хвилями набігала озимина, жовто виблискувала глинка, гарно і масно розляглися ріллі (Б. Харчук);
Сучасний Донецький кряж являє собою горбасту височину, гористий характер якої зберігся лише в окремих районах Нагольного кряжа та на узбережжі Дінця (з наук. літ.).
2. Те саме, що горба́тий.
На його ще не старому обличчі, з високими вилицями й дебелим, ледь горбастим носом, що спереду поринав у гречаний кущ вусів, застигла загадка (С. Добровольський);
Купила його [порося] на базарі дешево, принесла і в поли вдарилася: горбасте, ребра стирчать, як пруття в розсохлій корзині, вуха та хвіст поодморожувані (Ю. Мушкетик);
Феодосій Заболотний виступив наперед, одчайдушно шморгнув горбастим носом, поклав п'ятірню на запалу щоку (Ю. Хорунжий).
Значення в інших словниках
- горбастий — горба́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- горбастий — -а, -е. Вкритий горбами (у 1 знач.); нерівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горбастий — див. кривий Словник синонімів Вусика
- горбастий — ГОРБКУВА́ТИЙ (вкритий горбами, горбками), ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБУВА́ТИЙ, ГОРБА́ТИЙ, ПА́ГОРИСТИЙ, ПАГОРБКУВА́ТИЙ, ШПИЛЯ́СТИЙ, КУЧУГУ́РИСТИЙ розм., БУГРУВА́ТИЙ розм. рідше, БУГРИ́СТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- горбастий — ГОРБА́СТИЙ, а, е. Вкритий горбами (у 1 знач.); нерівний. Сучасний Донецький кряж являє собою горбасту височину, гористий характер якої зберігся лише в окремих районах Нагольного кряжа та на узбережжі Дінця (ГеоЛ. Укр. Словник української мови в 11 томах
- горбастий — Горбастий, -а, -е Холмистый. Горбастий цвинтарь у молодого лікаря, т. е. многіе умираютъ. Ном. № 13933. Словник української мови Грінченка