1. Словник української мови у 20 томах

горбатенький

ГОРБА́ТЕНЬКИЙ, а, е.

Пестл. до горба́тий 2.

Аж ось... дивиться [Хома]... назустріч йде дідусь старенький, маленький, горбатенький (Г. Квітка-Основ'яненко);

Третій чоловік, низенький, слабий, навіть трохи горбатенький, був усім відомий Коростильов, істота хитра, брехлива, але не зла (Григорій Тютюнник);

Заскрекотала на осиці сорока, друга затріщала десь на горбі, й з горіхової хащі виліз горбатенький дідок у липовому брилі (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбатенький — горба́тенький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. горбатенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до горбатий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горбатенький — ГОРБА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до горба́тий 2. Аж ось… дивиться [Хома]… назустріч йде дідусь старенький, маленький, горбатенький (Кв.-Осн., II, 1956, 230). Словник української мови в 11 томах
  4. горбатенький — Горбатий, -а, -е 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. Притулив горбатого до стіни. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. Ном. № 13079. 2) — та труна. Гробъ съ выпуклой крышкой. Мил. 168. ум. горбатенький. Словник української мови Грінченка