горбоносий
ГОРБОНО́СИЙ, а, е. Який має ніс з горбинкою.
Коваль світив добре очима; з себе був сухий, як перець, горбоносий, русявий (Вовчок, Вибр., 1937, 217);
— Найкращі боцмани скрізь були — наші чигиринці.. Чигиринець — високий, кощавий, горбоносий (Ю. Янов., V, 1959, 148);
// Який має опуклу верхню лінію морди (про тварин).
Горбоносі сайгаки пасуться в цьому степу (Гончар, Таврія.., 1957, 179).
Словник української мови (СУМ-11)