горбок
ГОРБО́К, бка́, ч. Зменш. до горб 1.
Доріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку (Кобр., Вибр., 1954, 154);
Укриття було зручне, горбок досить високий (Перв., Атака.., 1946, 168).
Словник української мови (СУМ-11)ГОРБО́К, бка́, ч. Зменш. до горб 1.
Доріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку (Кобр., Вибр., 1954, 154);
Укриття було зручне, горбок досить високий (Перв., Атака.., 1946, 168).
Словник української мови (СУМ-11)