горловик

ГОРЛОВИ́К, а́, ч., розм. Лікар, який лікує горло.

Значення в інших словниках

1. горловик — горлови́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. горловик — -а, ч., розм. Лікар, який лікує горло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горловик — ОТОЛАРИНГО́ЛОГ мед. (лікар-фахівець з хвороб горла, носа, вуха), ГОРЛОВИ́К розм.; ВУШНИ́К розм. (лікар-фахівець з хвороб вуха). Дитину із затяжною токсичною диспепсією повинен оглянути отоларинголог (з посібника); Отримати консультацію у горловика.  Словник синонімів української мови