1. Словник української мови в 11 томах

горловик

ГОРЛОВИ́К, а́, ч., розм. Лікар, який лікує горло.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горловик — горлови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. горловик — -а, ч., розм. Лікар, який лікує горло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горловик — ОТОЛАРИНГО́ЛОГ мед. (лікар-фахівець з хвороб горла, носа, вуха), ГОРЛОВИ́К розм.; ВУШНИ́К розм. (лікар-фахівець з хвороб вуха). Дитину із затяжною токсичною диспепсією повинен оглянути отоларинголог (з посібника); Отримати консультацію у горловика. Словник синонімів української мови