горнець
ГОРНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Горщик.
Навіть горнець свій і залізну ложку в тій самій скриньці мав (Фр., II, 1950, 86);
Щербатий горнець у печі википів трохи (Козл., Ю. Крук, 1950, 17).
Словник української мови (СУМ-11)ГОРНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Горщик.
Навіть горнець свій і залізну ложку в тій самій скриньці мав (Фр., II, 1950, 86);
Щербатий горнець у печі википів трохи (Козл., Ю. Крук, 1950, 17).
Словник української мови (СУМ-11)