горновий

ГОРНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до го́рно 1, 2.

Горнове зварювання;

// у знач. ім. горнови́й, во́го, ч. Робітник, що працює біля горна.

Горновий повинен був уміло регулювати газ, щоб вогонь не був надто сильним і не дуже слабим (Ткач, Крута хвиля, 1956, 176);

Горнові, прикриваючи обличчя рукавицями, розбурюють льотку (Роб. газ., 10.ІІІ 1952, 2).

Значення в інших словниках

1. горновий — горнови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. горновий — I -а, -е. Прикм. до горно 1), 2). Горнове зварювання. II -ого, ч. Робітник, що працює біля горна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горновий — ГОРНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до го́рно 1, 2. Найчастіше ковальське зварювання провадиться в горні, через що воно й називається ще горновим зварюванням (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах