горновий

горнови́й

I -а, -е.

Прикм. до горно 1), 2). Горнове зварювання.

II -ого, ч.

Робітник, що працює біля горна.

Значення в інших словниках

1. горновий — горнови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. горновий — ГОРНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до го́рно 1, 2. Найчастіше ковальське зварювання провадиться в горні, через що воно й називається ще горновим зварюванням (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. горновий — ГОРНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до го́рно 1, 2. Горнове зварювання; // у знач. ім. горнови́й, во́го, ч. Робітник, що працює біля горна. Горновий повинен був уміло регулювати газ, щоб вогонь не був надто сильним і не дуже слабим (Ткач, Крута хвиля, 1956...  Словник української мови в 11 томах