горно
го́рно
-а, с.
1》 Проста відкрита піч для нагрівання або плавлення металів.
|| Піч для обпалювання керамічних виробів.
2》 Частина шахтної печі (доменної, вагранки і т. ін.), над якою згоряє паливо і плавиться метал.
3》 чого, перен., уроч. Обставини, за яких випробовується і гартується людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови