горня
ГОРНЯ́, я́ти, с. Маленький горщик.
На припічку, на жару горшки й горнята (Н.-Лев., І, 1956, 90);
Матвій поставив на землю горня з їжею, скочив у човен і поїхав (Стельмах, І, 1962, 455).
Словник української мови (СУМ-11)ГОРНЯ́, я́ти, с. Маленький горщик.
На припічку, на жару горшки й горнята (Н.-Лев., І, 1956, 90);
Матвій поставив на землю горня з їжею, скочив у човен і поїхав (Стельмах, І, 1962, 455).
Словник української мови (СУМ-11)