горня
ГОРНЯ́, ня́ти, с.
Маленький горщик.
На припічку, на жару горшки й горнята (І. Нечуй-Левицький);
Матвій поставив на землю горня з їжею, скочив у човен і поїхав (М. Стельмах);
Прохор зайшов у келію, зняв із полиці горня, налив у кухлик зеленої густої рідини і випив (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)