городдя
ГОРО́ДДЯ́, о́ддя́, с., рідко. Збірн. до горо́д.
Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Л. Укр., III, 1952, 632).
Словник української мови (СУМ-11)ГОРО́ДДЯ́, о́ддя́, с., рідко. Збірн. до горо́д.
Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Л. Укр., III, 1952, 632).
Словник української мови (СУМ-11)