городдя
ГОРО́ДДЯ́, о́ддя́, с., рідко.
Збірн. до горо́д.
Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)ГОРО́ДДЯ́, о́ддя́, с., рідко.
Збірн. до горо́д.
Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)