городець
ГОРО́ДЕЦЬ, дця, ч. Зменш.-пестл. до горо́д.
Катерина засміялася, розшукала лопату й граблі і пішла перекопувати свій городець (Перв., Материн.. хліб, 1960, 182).
Словник української мови (СУМ-11)ГОРО́ДЕЦЬ, дця, ч. Зменш.-пестл. до горо́д.
Катерина засміялася, розшукала лопату й граблі і пішла перекопувати свій городець (Перв., Материн.. хліб, 1960, 182).
Словник української мови (СУМ-11)