городець

Горо́дець, горо́дця, -дцеві; -ро́дці, -дців

Значення в інших словниках

1. городець — горо́дець іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. городець — -дця, ч. Зменш.-пестл. до город.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. городець — ГОРОДЕ́ЦЬ, дцю́, ч., іст. Огороджене й укріплене поселення. Козаки ставили собі для безпеки від Татар “городці й засіки чи .. січі” в придатних місцях (М. Грушевський); Вони побудували городець в ім'я свого найстаршого брата і назвали його Київ (О.  Словник української мови у 20 томах
4. городець — див. Земля  Словник синонімів Вусика
5. городець — ГОРО́ДЕЦЬ, дця, ч. Зменш.-пестл. до горо́д. Катерина засміялася, розшукала лопату й граблі і пішла перекопувати свій городець (Перв., Материн.. хліб, 1960, 182).  Словник української мови в 11 томах
6. городець — Городець, -дця м. ум. отъ город.  Словник української мови Грінченка