городянка

ГОРОДЯ́НКА, и, ж., рідко. Жін. до городя́нин.

[Наталка:] Єсть багацько городянок, вибирай любую; Ти пан возний — тобі треба не мене, сільськую (Котл., II, 1953, 8);

Це була велика несподіванка — городянка пливе, як найкращий плавецьі (Донч.,УІ,1957, 38).

Значення в інших словниках

1. городянка — городя́нка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. городянка — -и, рідко. Жін. до городянин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. городянка — ГОРОДЯ́НКА, и, ж. Жін. до городя́нин. [Наталка:] Єсть багацько городянок, вибирай любую; Ти пан возний – тобі треба не мене, сільськую (І. Котляревський); Вона була городянка й інститутка і його мрій та сільських картин не розуміла (І.  Словник української мови у 20 томах