городянка
ГОРОДЯ́НКА, и, ж.
Жін. до городя́нин.
[Наталка:] Єсть багацько городянок, вибирай любую; Ти пан возний – тобі треба не мене, сільськую (І. Котляревський);
Вона була городянка й інститутка і його мрій та сільських картин не розуміла (І. Нечуй-Левицький);
Це була велика несподіванка – городянка пливе, як найкращий плавець! (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)