горщик
ГО́РЩИК, а, ч. Зменш. до горщо́к.
— Ой ви, діти — квіти наші! Наварю вам горщик каші, Поїсте ви до смаку, — Мовить баба у кутку (Гл., Вибр., 1957, 287);
В кутку, на великому просторому дощаному столі, стояло кілька горщиків з якимись рослинами (Смолич, V, 1959, 551).
Словник української мови (СУМ-11)