гострячок

ГОСТРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гостря́к.

Берег вже їжачився яскраво-зеленими гострячками трав (Коз., Сальвія, 1959, 216).

Значення в інших словниках

1. гострячок — гострячо́к іменник чоловічого роду щось гостре  Орфографічний словник української мови
2. гострячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до гостряк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гострячок — ГОСТРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до гостря́к. Берег вже їжачився яскраво-зеленими гострячками трав (В. Козаченко); Могилу Івана Івановича засипало снігом ледь не вщерть з оградкою, самі гострячки від штахету виглядають (Григір Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. гострячок — див. вершина; вістря  Словник синонімів Вусика