гострячок
ГОСТРЯЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до гостря́к.
Берег вже їжачився яскраво-зеленими гострячками трав (В. Козаченко);
Могилу Івана Івановича засипало снігом ледь не вщерть з оградкою, самі гострячки від штахету виглядають (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)