гоя
ГО́Я, виг. Уживається як заспів на початку речення.
Спав я нічку, спав я другу, Годі знести серцю тугу; Гоя коні, гоя сиві, Будьте ви ми [мені] хоч зичливі! (Пісні та романси.., II, 1956, 162);
— Гой, гоя, гоя! Новії покої Нумо лиш квітчати, Гостей сподіватись (Шевч., II, 1953, 74).
Словник української мови (СУМ-11)