грамотно

ГРА́МОТНО. Присл. до гра́мотний 2, 3.

— Написано грамотно, — продовжував секретар. — Ви повинні й далі працювати (Донч., V, 1957, 511);

[Макар:] Треба вчити молодь. [Xмара:] Щоб усі, як один, грамотно брали вугілля (Корн., II, 1955, 159).

Значення в інших словниках

1. грамотно — гра́мотно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. грамотно — Присл. до грамотний 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грамотно — ГРА́МОТНО. Присл. до гра́мотний 2, 3. – Написано грамотно, – продовжував секретар. – Ви повинні й далі працювати (О. Донченко); Вона ніколи не підвищувала свій напрочуд мелодійний голос, говорила розмірено, надзвичайно грамотно (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. грамотно — присл. 1. Так, як потрібно, правильно. Грамотно вчинити. 2. Якісно, на належному рівні. Грамотно зроблений продукт.  Словник сучасного українського сленгу