графин

ГРАФИ́Н, а, ч. Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.).

На столі.. стояв повний графин горілки (Н.-Лев., І, 1956, 118);

Гранчаста склянка тонко подзвонювала об графин з водою (Кучер, Чорноморці, 1956, 320).

Значення в інших словниках

1. графин — графи́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. графин — [графин] -на, м. (ў) -н'і, мн. -ние, -н'іў  Орфоепічний словник української мови
3. графин — -а, ч. Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. графин — Карафа, карафка  Словник чужослів Павло Штепа
5. графин — ГРАФИ́Н, а, ч. Посудина з вузьким довгим горлом (для води, квасу і т. ін.); карафа. На столі .. стояв повний графин горілки (І. Нечуй-Левицький); Гранчаста склянка тонко подзвонювала об графин з водою (В.  Словник української мови у 20 томах
6. графин — ГРАФИ́Н (посудина з вузьким довгим горлом), КАРА́ФА, КАРА́ФКА. Юша налив з графина води в першу склянку (О. Донченко); В карафі вино червоніє (Л. Первомайський).  Словник синонімів української мови