графинчик

ГРАФИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до графи́н.

Балабуха глянув на стіл, і на столі не було графинчика з ромом (Н.-Лев., III, 1956, 242);

Вона підсунула до Івана Кіндратовича графинчик з янтарною рідиною (Ткач, Арена, 1960, 32).

Значення в інших словниках

1. графинчик — графи́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. графинчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до графин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. графинчик — ГРАФИ́НЧИК, а, ч. Зменш. до графи́н. Балабуха глянув на стіл: на столі не було графинчика з ромом (І. Нечуй-Левицький); Біля столу сидять Кирпа і Музиченко, перед ними графинчик, дві чарки і шматочок хліба (М.  Словник української мови у 20 томах