гречаник

ГРЕЧА́НИК, а, ч., розм.

1. Хлібний виріб з гречаного борошна.

От цар знов загадує, щоб невістки напекли гречаників і принесли йому: хто краще пече? (Укр.. казки, 1951, 173);

Згадалась сусідка Вівдя, яка нагодувала хвору дитину гречаником (Донч., III, 1956, 7).

2. тільки мн. Назва пісні і танку.

[Мошко:] Всіх, яких скажете: дудочку.., гречаники — нема такого танку, щоб Мошко не заграв (Вас., III, 1960, 184).

Значення в інших словниках

1. гречаник — греча́ник іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гречаник — -а, ч., розм. 1》 Хлібний виріб із гречаного борошна. 2》 тільки мн. Назва пісні й танку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гречаник — див. хліб  Словник синонімів Вусика
4. гречаник — Греча́ник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гречаник — Гречаник, -ка м. 1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101. 2) Въ загадкѣ: человѣкъ. Ном. ст. 294, № 122. 3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники». Левиц. І. 349.  Словник української мови Грінченка