гречаник
Гречаник, -ка
м.
1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101.
2) Въ загадкѣ: человѣкъ. Ном. ст. 294, № 122.
3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники». Левиц. І. 349.
Словник української мови Грінченка