гризонути

ГРИЗОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і без додатка. Підсил. до гризну́ти.

Одступила.. кобила трохи назад, почухала об одвірок ріпицю, гризонула себе за праву пахву (Вишня, І, 1956, 122);

— Прямо не міг мене підкусить, так через жінку гризонув (Кучер, Трудна любов, 1960, 443).

Значення в інших словниках

1. гризонути — гризону́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гризонути — -ну, -неш, док., однокр., перех. і без додатка. Підсил. до гризнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гризонути — КУСА́ТИ (ранити зубами, жалом, хоботком тощо); ГРИ́ЗТИ (сильно хапати зубами; сильно жалити); ПРОКУ́ШУВАТИ (зубами наскрізь); ЗАКУ́ШУВАТИ (здавлювати, захоплюючи зубами); ЖАЛИ́ТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), ШПИГА́ТИ, ЖИГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови