гримотливий
ГРИМОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що гримли́вий.
Валька.. простував за друзями, тягнучи по купинах весла й гримотливу цеберку (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 21);
Наталя.. немигаючими очима дивилась вдалину, звідкіля мав ось-ось виповзти закурений гримотливий паровоз (Збан., Між .. людьми, 1955, 203).
Словник української мови (СУМ-11)