гробак

ГРОБА́К, а́, ч.

1. Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє довге тіло; черв’як.

Коли б я все оце брала до серця, то давно б уже гробаків годувала своїм тілом (Кучер, Прощай.., 1957, 190);

*Образно. Отруйний гробак власницького почуття не давав йому спокою, підводив із ліжка, гнав до Вариної шухляди (Епік, Тв., 1958, 98);

*У порівн. [Сотничиха:] А я його, гидкого-бридкого, зневажаю! Він, неначе гробак, точить моє серце! (Стор., І, 1957, 290).

2. Личинка комах або жуків, що живе в землі.

З-під картопляного куща вивернувся білий товстий гробак з жовтою голівкою (Донч., VI, 1957, 304).

Значення в інших словниках

1. гробак — гроба́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гробак — Хробак, черв'як; (хто) нікчема, нікчемник, гнида, тля; гробачок.  Словник синонімів Караванського
3. гробак — -а, ч. 1》 Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє довге тіло; черв'як. 2》 Личинка комах або жуків, що живе в землі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гробак — див. черв'як  Словник синонімів Вусика
5. гробак — ЛИЧИ́НКА (одна з перших стадій розвитку черв'яків, комах, земноводних, що передує стадії лялечки); ГРОБА́К (личинка комах або жуків, що живе в землі). Фазани залюбки споживають колорадського жука і його личинки (В.  Словник синонімів української мови
6. гробак — Гроба́к, -ка́ = хроба́к, -ка́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)