гробачок
ГРОБАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гроба́к.
Трясогузочка — пташка корисна, вона гробачків нищить, комах різних, кузьок (Вишня, І. 1956, 384);
*Образно. Парторг вирішив не думати більше про ці відвідини і взявся до роботи, але гробачок тривоги не зник (Собко, Звич. життя, 1957, 61).
Словник української мови (СУМ-11)