гробокопач

ГРОБОКОПА́Ч, а́, ч. Той, хто копає могили для померлих.

Власною гарбою і дорогого братика на кладовище одвіз [Кіндрат]. Щедрого могорича гробокопачам не пожалкував (Ковінька, Кутя.., 1960, 25).

Значення в інших словниках

1. гробокопач — гробокопа́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гробокопач — -а, ч. Той, хто копає могили для померлих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гробокопач — ГРОБОКОПА́Ч (той, хто копає могили), ГРОБА́Р, МОГИ́ЛЬНИК, КОПА́Ч, ГРОБОКО́П. Щедрого могорича гробокопачам не пожалував (Кіндрат): "Пийте, люди добрі, та копайте яму для рідного брата поглибше!" (О.  Словник синонімів української мови