грозитися
ГРОЗИ́ТИСЯ, грожу́ся, грози́шся, недок. Те саме, що грози́ти 1.
Мене вкинули у возок і одвезли два десятники додому.., і ще грозилися, що зачинять мене десь (Вовчок, VI, 1956, 234);
Захар не один раз у таких випадках при бабі затискав кулачки й грозився: — Як виросту, я… (Ле, Право.., 1957, 14).
Словник української мови (СУМ-11)