Словник української мови в 11 томах

грошина

ГРОШИ́НА, и, ж., розм. Окремий металевий грошовий знак.

Кричав він п’яним голосом і брязнув на стіл кількома срібними грошинами, що вони аж розкотилися по столу (Гр., II, 1963, 276).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. грошина — гроши́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. грошина — -и, ж., зах. Монета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грошина — див. гроші  Словник синонімів Вусика
  4. грошина — Грошина, -ни ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.  Словник української мови Грінченка