груба
ГРУ́БА, и, ж. Піч, що служить для опалювання приміщення.
Стара пані цілу зиму топила в грубах полотном, що лишилось ще од панщини… (Коцюб., II, 1955, 18);
Тут .. краще годували, а взимку можна було іноді погрітися біля гаряче напаленої груби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 89).
Словник української мови (СУМ-11)