грубка

ГРУ́БКА, и, ж. Зменш. до гру́ба.

Вчора привезли для мене з Неаполя керосинову грубку (Коцюб., III, 1956, 408);

Ганна і Катерина ще довго сиділи біля теплої грубки та мріяли про краще життя (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40).

Значення в інших словниках

1. грубка — гру́бка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. грубка — [грубка] -бкие, д. і м. -бц'і, мн. -убкие/ грубки, -убок дві грубкие  Орфоепічний словник української мови
3. грубка — -и, ж. Зменш. до груба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. грубка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм.  Словник синонімів української мови
5. грубка — Грубка, -ки ж. ум. отъ груба. Вас. 193.  Словник української мови Грінченка