грубостеблий

ГРУБОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має товсте, грубе стебло.

— Грубостебле сіно перед згодовуванням подрібнюють (Колг. енц., І, 1956, 638).

Значення в інших словниках

1. грубостеблий — грубосте́блий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. грубостеблий — -а, -е. Який має товсте, грубе стебло.  Великий тлумачний словник сучасної мови