грубувато

ГРУБУВА́ТО. Присл. до грубув́атий 2.

— У неї мати померла в Каховці, — грубувато пояснив Данько присутнім (Гончар, Таврія.., 1957, 113).

Значення в інших словниках

1. грубувато — грубува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. грубувато — Присл. до грубуватий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грубувато — див. недбало  Словник синонімів Вусика