грюкнутися
ГРЮ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док,, розм.
1. на що. Важко, з шумом упасти, звалитися.
Уляна не вдержалась і прямо як стояла, так грюкнулась на гузир, страшенно завивши (Мирний, 1, 1954, 313).
2. об що. Сильно вдаритися.
Він важко грюкнувся головою об щось гостре (Кучер, Чорноморці, 1956, 275);
З-за стіни долетів глухий металевий гуркіт: порожня вагонетка грюкнулась об іншу (Хор., Місто.., 1962, 20);
*Образно. Сумно прогули ті слова його в тихій хаті, тугою грюкнулися вони об Настине серце (Мирний, IV, 1955, 68).
Словник української мови (СУМ-11)