грюкотіння
ГРЮКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. грюкоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
От і місто вечірнім гамом Тебе знову з села стрічає, Бруківницею під ногами, Грюкотінням своїх трамваїв (Забашта, Нові береги, 1950,42).
Словник української мови (СУМ-11)