губи
ГУ́БИ, губ і губі́в, мн., діал. Гриби.
Коли ж вона часом зостанеться дома, то, впоравшись, іде у бір за губами (Кв.-Осн., II, 1956, 80);
Губ було стільки, що на кожного.. випадало по три штуки (Фр., VI, 1951, 150).
Словник української мови (СУМ-11)