мн., уста, вуста, д. варґи, пор. РОТ; (рослинні) гриби.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
губи —
Гу́би: — гриби [16] — гриби [2;15;16;I,V,VI,XIII]
Словник з творів Івана Франка
губи —
гу́би множинний іменник гриби діал.
Орфографічний словник української мови
губи —
губ і губів, мн., діал. Гриби.
Великий тлумачний словник сучасної мови
губи —
Уста, (одна) губа, варга, варгуля
Словник чужослів Павло Штепа
губи —
Гриби
Словник застарілих та маловживаних слів
губи —
ГРИБ (нижча спорова рослина, перев. у вигляді шапки, надітої на ніжку), ГУ́БИ мн., діал. Він пригинався між кущами, збираючи дорідні гриби (В. Кучер); Коли ж вона часом зостанеться дома, то, впоравшись, іде у бір за губами (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник синонімів української мови
губи —
Гу́би, губ (гриби)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
губи —
ГУ́БИ, губ і губі́в, мн., діал. Гриби. Коли ж вона часом зостанеться дома, то, впоравшись, іде у бір за губами (Кв.-Осн., II, 1956, 80); Губ було стільки, що на кожного.. випадало по три штуки (Фр., VI, 1951, 150).
Словник української мови в 11 томах