грішник

Гріховод|а|, блудник, с. нечестивець, ЕВ. перелюбець, перелюбник; (порушник догм) ГЕРЕТИК.

Значення в інших словниках

1. грішник — грі́шник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. грішник — [гр’ішниек] -ка, м. (на) -ков'і /-ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
3. грішник — -а, ч. Той, хто має гріхи, грішить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. грішник — Атеїст, безбожник, безвірник, блюзнір, боговідступник, богохульник, бузувір, великогрішник, гріховодник, невіра, невірник  Словник синонімів Вусика
5. грішник — ГРІ́ШНИК (той, хто грішить), ГРІ́ШНИЙ, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ книжн., заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст. Кожну хвилину я дожидав, що ось-ось Бог покарає мене, такого великого грішника (С.  Словник синонімів української мови
6. грішник — Грі́шник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. грішник — ГРІ́ШНИК, а, ч. Той, хто має гріхи, грішить. [Виборний:] Великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким грішникам такого задають бешкету, що і старикам невпам’ятку (Котл.  Словник української мови в 11 томах
8. грішник — Грішник, -ка м. Грѣшникъ. Ном. № 5098.  Словник української мови Грінченка