гувернер
ГУВЕРНЕ́Р, а, ч. Вихователь і домашній учитель дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземець.
Серед інших об’єктів сатири журналу [про «Харьковский Демокрит»] значне місце займали пихаті й самонадіяні, хоч часто і бездарні, чужоземні гувернери (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1957, 31).
Словник української мови (СУМ-11)