гугіт
ГУ́ГІТ, готу, ч. Дія за знач. гуготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
Все рідне, все — і навіть рогачі Здалися рідними, — і рідний гугіт Солом’яного полум’я в печі! (Рильський, Мости, 1948, 85).
Словник української мови (СУМ-11)ГУ́ГІТ, готу, ч. Дія за знач. гуготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
Все рідне, все — і навіть рогачі Здалися рідними, — і рідний гугіт Солом’яного полум’я в печі! (Рильський, Мости, 1948, 85).
Словник української мови (СУМ-11)