гуд
ГУД, у, ч., рідко. Те саме, що гуді́ння.
Трактори орють — виповнили степ могутнім гудом моторів (Головко, І, 1957, 339);
Я чую темний гуд лісний, І шепіт втомлений ялини (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 39).
Словник української мови (СУМ-11)ГУД, у, ч., рідко. Те саме, що гуді́ння.
Трактори орють — виповнили степ могутнім гудом моторів (Головко, І, 1957, 339);
Я чую темний гуд лісний, І шепіт втомлений ялини (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 39).
Словник української мови (СУМ-11)