гуляй-город

ГУЛЯ́Й-ГО́РОД, а, ч. Пересувна бойова споруда із окремих щитів з бійницями, що використовувалася російськими військами та запорізькими козаками при облозі фортець і т. ін.

До стін монастиря, нарешті, підкотили гуляй-городи, заплетені лозою і набиті землею башти, з яких повстанці могли розстрілювати монахів через стіни (Панч, Гомон. Україна, 1954, 368).

Значення в інших словниках

1. гуляй-город — гуля́й-го́род іменник чоловічого роду пересувна бойова споруда із окремих щитів з бійницями іст.  Орфографічний словник української мови
2. гуляй-город — -а, ч. Пересувна бойова споруда із окремих щитів із бійницями, що використовувалася російськими військами та запорізькими козаками під час облоги фортець і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови