гура —
гу́ра мерщій, швидше, бігом (ст): Ти чого ще дома ґуздраєшся? А ну, гура до школи, бо спізнишся на науку (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
гура —
Гура, -ри ж. Масса, гурьба. Печені разної три гури. Котл. Ен. V. 14. Купа й гура і три оберемки. Ном. № 7684.
Словник української мови Грінченка